Вітаю Вас на сторінках блогу! Сподіваюсь, він буде цікавим і корисним для Вас!

вівторок, 22 листопада 2016 р.

Збагати себе українською! ДІВИЧ-ВЕЧІР: ТРАДИЦІЇ


Одна з головних традицій дівич–вечора – голосіння. «Не плачеш за столом – будеш плакати за стовпом», - так безапеляційно твердить народне прислів’я, натякаючи на древню традицію плакати перед весіллям саме на дівич-вечір.
Тож дівчина-наречена сідала на дівич-вечір серед подруг і починала голосити за спеціально завченим текстом та планом. Існували навіть народні голосіння, які виконувала молода дівиця напередодні свого весілля. А спонукати наречену до цього мали подруги та спеціальна плакальниця, яку на такі заходи кликали. Плакальниця зналася на страждальних піснях і головною метою її було своїм співом змусити наречену розплакатися і «завити». Оскільки хороші плакальниці були рідкістю, то вони користувалися особливою шаною й попитом.
При цьому дівич-вечір міг тривати навіть кілька днів, а голосити наречена могла як у себе, так і в когось у гостях. Особливо проникливо-жалісливими піснями супроводжувалися обряди розплітання та заплітання кіс.
Спитаєте – чому плакали? Наречена прощалась із молодістю та дівоцтвом, а прощання з кимось чи чимось завжди, як відомо, оповите сумом…
Тож бажаємо вам якщо й тужити, то лише тому, що так належить поводитись за народними традиціями :)

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *