Вітаю Вас на сторінках блогу! Сподіваюсь, він буде цікавим і корисним для Вас!

Культура мовлення

ЯК ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЖИТЕЛІВ КРОПИВНИЦЬКОГО?



ЯК ПРАВИЛЬНО УКРАЇНСЬКОЮ ЗВЕРТАТИСЯ ДО БАТЬКА: ТАТО ЧИ ПАПА?
     
Українською це звернення, звісно ж, буде тато. Папа ми можемо вживати, коли мова – про Папу Римського) 
  Загалом, щоб висловити свою любов до рідної людини, ви можете насправді сказати багато слів, спираючись на слово «тато»: татко, татенько, татечко, татонько, таточко, татульо,татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо, татусик, татцьо, татценько (Словник української мови Бориса Грінченка).


ВИБАЧТЕ МЕНЕ ЧИ ВИБАЧТЕ МЕНІ?

   
Русизми вплинули навіть на найпоширеніші українські слова та словосполучення, серед яких, наприклад, і вибачення.
     В українській мові правильна форма - “вибачте мені” або “пробачте, будь ласка”, а не "вибачте мене", як зазвичай, на жаль, багато хто каже.
При цьому казати “я вибачаюсь” - не правильно, оскільки ми таким чином самі себе й пробачаємо, а не просимо в когось пробачення.

ПРИЙМАТИ ДО УВАГИ ЧИ БРАТИ ДО УВАГИ?
 
"Приймати до уваги" - класичний випадок "неправильності", з яким ми часто зустрічаємось у повсякденному житті.
    Зазвичай до вживання цього вислову особливо схильні     чиновники. Забуваючи, що приймати вони можуть тільки когось або щось - громадян, ліки, друзів, папери, але тільки не увагу.
   Тож правильно казати “брати до уваги”. Звісно ж, було б смішно пов'язувати правильність висловлювань чиновників із ефективністю їхньої роботи, але примарна надія, що, говорячи правильно, вони й діятимуть правильно, все ж є.


ВИМАГАТИ ЧИ ПОТРЕБУВАТИ?
     
Відповідь на це вкрай заплутане для когось питання насправді є простою.
  Вона безпосередньо залежить від нас чи того, хто фігурує в наших оповідях. Якщо ми чи ще якісь дійові особи є активними (тобто маємо силу, здатність, змогу), то ми, звісно ж, вимагаємо. А якщо ми пасивні, тоді не лишається нічого іншого, як покладатись на силу випадку, і - потребувати. Як довго? Ніхто не може точно гарантувати, поки, як часто показує практика, хтось не почне вимагати :)
      Отже, підсумовуючи: активні - вимагають, пасивні - потребують.


ВИРІШУВАТИ ЧИ РОЗВ'ЯЗУВАТИ?

Коли йдеться про здійснення власних намірів, тоді людина вирішує (наприклад: вирішив повідомити, вирішив піти вчитись абощо). Вирішувати щось для себе може також і колектив, громада.
       Але ж інколи не все так просто, як хотілося б. І в проміжку між "вирішив" та "зробив" з'являються труднощі, перепони, ускладнення, інтриги, хитросплетіння... Які зрештою і переростають у проблеми, які ми й повинні розв'язувати))


ВВАЖАТИ ЧИ РАХУВАТИ?

Однією з найпоширеніших помилок є вживання словосполучення "я рахую" замість "я вважаю". Увімкнувши телевізор чи радіо, або ж читаючи інтернет, ми спостерігаємо, як наші політики, майже за Фрейдом, роблять такі обмовки. І ясно, що вони все собі рахують і мало що вже після цих прорахунків вважають, але все ж :)
      Дієслово "вважати" ми використовуємо у випадках, коли йдеться про висловлення власної думки чи оцінки, дієслово "рахувати" - коли називаємо числа в послідовному порядку; визначаємо кількість чи суму.


ЗАПИТАННЯ ЧИ ПИТАННЯ?

Ці два слова демонструють, як заміна буквально двох літер може позначитись на їх значенні. Отож, запитання - це звернення до кого-небудь, аби щось з'ясувати. Питання - коли йдеться про проблему, що потребує розв'язання, а ще - пункт документа, порядку денного.
При цьому важливо пам'ятати, що правильно буде - "ставити запитання", а не задавати! А ще - "знак питання", а не знак запитання, "питальне речення", а не "запитальне речення". Слово питання найчастіше виступає в поєднанні з дієсловом "порушувати". 


Одружитися/оженитися з нею чи одружитися/оженитися на ній?

Навряд чи це ледь не гамлетівське питання може стати на заваді одруженню, але все ж важливо знайти правильне формулювання для цієї непересічної події :)
Відомий знавець української мови Іван Огієнко писав: "У самій нашій мові одбився дух нашого народу. Давнє слово "дружина" яскраво показує про стан нашої жінки, про те, що вона - друг своєму чоловікові".
Загалом слово "одружуватися" означає "дружити", "товаришувати", а робити це можна лише "з ким", а не "на кому".
"Одружитися/оженитися на ній" є калькою з російської: "жениться на ней".







1 коментар:

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *