Ви коли-небудь натикалися на давно забуті твори, які писали ще у дитинстві? Що відчували, читаючи ці тексти? Ми зібрали для вас декілька емоційних станів, які зазвичай супроводжують нас під час читання власних дитячих записів.
1. Захоплення
Коли ви знаходите старі записи у щоденнику чи зошиті, ви не можете втриматися і пірнаєте у те, про що думали багато років тому.
2. Ностальгія
Прогортавши кілька сторінок, з головою поринаєте у роздуми про те, яким колись бачили своє життя, і ностальгуєте за дитинством.
3. Здивування
Старі записи, листи чи вірші можуть вас здивувати. Часто у такі моменти важко сприйняти себе тодішнього, і виникають думки «Невже я був таким злим/наївним/розчарованим..?». Так. Саме так.
4. Збентеження
Занурившись у ці розповіді, у вас з`являється відчуття збентеження і сорому. Адже колись ви вважали себе чудовим письменником і думали, що пишете про справді важливі речі. Проте ставши дорослим, розумієте, що завжди є можливість для вдосконалення.
5. Враження
Після того, як сором зникає, ви починаєте відчувати себе трохи зворушеним старими записами. Бо може й справді все не так погано, та й чимало цікавих ідей є на тих сторінках.
6. Розбите серце
Дитячі мрії та сподівання, перше кохання, сварки з друзями та багато іншого, що криється у рядках ваших давніх записів, може не лише розчулити, а й показати, що усі ці роки ви також робили помилки і розчаровувались, як і колись.
7. Спокій
Читаючи і замислюючись все більше й більше, ви усвідомлюєте, що усе, що було, – залишилося у минулому. Воно завжди буде частиною вас, але варто відзначати хороше зі свого досвіду і йти далі.
8. Гордість
Озираючись назад за допомогою дитячих текстів, неможливо не пишатися тією дитиною, якою ви були. Адже вилити свої роздуми на папір – це свідчення того, що ви мали чимало натхнення і терпіння.
9. Натхнення
Можливо, ці записи покажуть вам, як з роками ви рухалися вгору, і надихнуть розвиватися далі. Ідіть вперед, аби змусити цю маленьку дитину, яка мріяла стати письменником, пишатися собою.
Немає коментарів:
Дописати коментар