Вітаю Вас на сторінках блогу "ТЕРИТОРІЯ МОВИ"! Сподіваюсь, він буде цікавим і корисним для Вас!

четвер, 26 жовтня 2017 р.

ВИРІЙ


Щойно стало прохолодно і розумієш мудрість птахів, які відлітають на зиму у вирій. А ще більше їх розумієш і навіть певним чином заздриш, коли торкаєшся холодних батарей опалення, які давно мали б бути гарячими. От і думаєш: а чи не відправити вслід за птахами у вирій оцих безрезультатних чиновників? З іншого боку - шкода його, цей вирій 
Слово "вирій" - унікальне. Його аналогів годі зустріти в інших мовах, принаймні, в російській точно. Складно сказати щось достеменно й про його етимологію. Могло бути так: ставало холодно, птахи довго-довго летіли, керуючись своїм пташиним джіпіесом, аж доки знову на їхньому шляху не виринало тепло. 
А як щодо міфологічного походження слова? Ирій (вирій) у слов'ян було місцем, де жили боги та духи. І птахи летіли туди (бо наші предки не могли інакше пояснити, куди саме відлітають птахи і звідки вони потім прилітають). І, до речі, якщо згадати птахів-символів, то вважали, що ластівка має ключі від вирію, і саме вона відкривала Весну (духа природи), щоб після Зими та панувала.Отак і з'явився вирій. Як вам така версія? Чи маєте якісь свої?

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *