14 жовтня - окрім усіх інших важливих свят, ще й День українського козацтва. Мабуть, годі знайти в українській мові популярніше за це слово. «Козак» - кажуть про витривалу, сильну й мужню людину. Про малечу, яка вперто спинається на ноги і сповнена рішучості підкоряти світ. Про людей у віці, які, насправді, ого-ого, ще козаки. І загалом про всіх. Тобто козак – це такий стандарт, така українська матриця, яка присутня в душі кожного українця змалечку і до смерті.
Словник Бориса Грінченка дає таке визначення цього слова: воїн, лицар. І пояснює: ідеал лицаря, прекрасного в моральному й фізичному сенсі. А ще – танець: «Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака».
Українська Вікіпедія повідомляє, що козак — вільний воїн, східноєвропейський найманець, представник військового стану 15 — 20 століття. А ще - одна з самоназв українців раннього нового часу та військове звання у військових формаціях Російської Імперії, УНР, Української Держави 19 — 20 століття.
Це слово одночасно є й прізвищами багатьох відомих людей, серед яких – актори, політики, воїни, журналісти, педагоги, священнослужителі, навіть словацький футболіст, німецький юрист та американська письменниця. І хто знає, скільки насправді розкидала доля по світах козаків – як у буквальному, так і в переносному сенсі цього слова.
Іменами «козак» назвали також український бронеавтомобіль, корабель флоту США та корабель королівського флоту Великої Британії і навіть астероїд.
Ось такий він, наш український козак. А козацькому роду, як відомо, нема переводу 
Немає коментарів:
Дописати коментар