Цього разу ми зібрали українські фразеологізми на всі випадки життя. Вживайте їх вдома і на роботі, і ви вразите людей своєю начитаністю. Гайда!



Як з гуски вода – хтось зовсім не реагує на щось. Відомо, що вода з гусячого пір’я спадає тому, що гуска постійно змащує його жиром, який виробляє залоза, розташована біля хвоста. Отак і наші, приміром, нардепи – на вимоги людей вони не реагують, від кримінальних справ тікають закордон, та ще й з рук їм усе сходить.

Так, у перший понеділок після весілля у будинок молодят сходилися всі родичі з боку нареченого. Вони сідали навколо столу, вручали молодій дружині ступу з водою і примушували її товкти. Усі її старання були спрямовані на те, щоб якомога більше і швидше розплескати на всіх воду. При цьому молода дружина не мала показувати своє роздратування. У цьому й полягав сенс обряду: родичі випробовували невістку на терпіння і працьовитість!

Позичати у Сірка очей – втратити почуття сорому, честі, власної гідності. Цей фразеологізм, погодьтеся, доречний у багатьох випадках щодо різних осіб.
Знову за рибу гроші – наполягати на чомусь; настирливо повторювати уже відоме.
Годувати жданиками – неодноразово обіцяти зробити щось, але не дотримуватися обіцянок.
Небо прихилити – бути ладним зробити все можливе й неможливе для чийогось щастя. Прихиляйте небо для своїх коханих!
Як Пилип із конопель – недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь.

Ряст вважають провісником весни. Щойно він з’являвся з-під снігу – люди поспішали на узлісся і босоніж пританцьовували зі словами: “Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, того року діждати і ряст потоптати!”. Це означало, що людина, яка доторкнеться до живої природи, набереться життєвої сили, щоб дожити до наступної весни. Зараз обряд відійшов у минуле, а от фразеологізм й далі “живе” в народі.



Джерело: Радіо МАКСИМУМ
Немає коментарів:
Дописати коментар