За матеріалами Оксани Думанської.
Коли трапляються прикрі випадки, в яких не обходиться без потерпілих, в інформації проскакує: «втратив свідомість», «прибув до лікарні без свідомості», «повернули до свідомості». Це теж наслідок зросійщення, бо в російській мові слово «сознание» означає і свідомість, і притомність, а в українській – то зовсім інша пара кальош.
Ви дуже легко відтворите в пам’яті, що таке СВІДОМІСТЬ, опираючись на колишні знання з філософії та психології: це здатність людини пізнавати навколишнє і реагувати на його виклики. Недарма в мові галицьких газет 20-30-х років панувало слово ОСВІДОМЛЮВАТИ, і означало воно: вкладати в голови неосвічених знання про світ, соціум, новітні ідеї та ін.
ПРИТОМНІСТЬ – це стан людини, коли вона відповідає за свої вчинки, дії, рухи. Коли ж втрачає притомність, тобто НЕПРИТОМНІЄ, тоді потребує допомоги, бо перестає реагувати на будь-які подразники, падає, лежить без руху, блідне, майже не дихає (згадайте, як прикладають до вуст дзеркальце детективи в давніх чорно-білих фільмах) тощо.
ЗНЕПРИТОМНІТИ, З(О)ІМЛІТИ – близькі за значенням слова, але друге, за моїми спостереженнями, уживається в художніх текстах, а перше – скрізь.
Звичайно, можна втратити свідомість – тобто здатність спілкуватися з навколишнім світом – поринути в забуття ще й оточити себе муром мовчання. Але якщо йдеться про нещасливий збіг різних факторів (різке підвищення тиску, автопригода, землетрус), тоді ми кажемо: знепритомніти чи опритомніти.
До слова, спосіб письма Вірджинії Вулф – потік притомності? Чи свідомості? Отут можна дискутувати: письменниця по-своєму усвідомлює навколишнє, але відтворює його рефлексіями своєї притомності.
Слово ПРИТОМНИЙ вживається й у переносному сенсі: коли ми когось характеризуємо, часом, кажемо – нормальний притомний чоловік, притомна жінка, вкладаючи в ці слова позитивний зміст.
Немає коментарів:
Дописати коментар