Ви коли-небудь цікавилися походженням свого прізвища? Насправді, це дуже цікаво, адже прізвище дає можливість дізнатися національність, коріння людини. Щоб розібратися з тим, до якої національності належить те чи інше прізвище, потрібно звернути увагу на суфікси і закінчення.
Отже, найпоширеніший суфікс українських прізвищ - "енко" (Бондаренко, Петренко, Тимошенко, Остапенко). Інша група суфіксів - "-ейко", "ко", "-Окуляри" (Белебейко, Бобрейко, Гришко). Третій суфікс - "-івський" (Березовський, Могилевський). Нерідко серед українських прізвищ можна зустріти ті, які походять від назв професій (Коваль, Гончар), а також від поєднань двох слів (Синегуб, Білогір'я).
Серед російських прізвищ поширені такі суфікси: "ан", "-ин", - "ін", "-скіх", "-ів", "-ів", "-ской", "-цкой", "-їх "," -их ". Нескладно здогадатися, що прикладами таких прізвищ можна вважати наступні: Смирнов, Миколаїв, Донський, Сєдих.
Польські прізвища найчастіше мають суфікси "ск" і "-цьк", а також закінчення "-ий", "-а" (Сушицкий, Ковальська, Вишневський). Часто можна зустріти поляків з прізвищами з незмінною формою (Сенкевич, Возняк, Міцкевич).
Англійські прізвища часто походять від назви місцевості, де проживає людина (Скотт, Уельс), від назв професій (Сміт - коваль), від характеристики (Армстронг - сильний, Світ - солодкий).
Перед багатьма французькими прізвищами зустрічається вставка "Ле", "Мон" або "Де" (Ле Жермен, Ле Пен).
Німецькі прізвища найчастіше утворюються від імен (Пітерс, Якобі, ), від характеристик (Кляйн - маленький), від роду діяльності (Шмідт - коваль, Мюллер - мельник).
Татарські прізвища походять від татарських слів і таких суфіксів: "-ів", "-ів", "ин" (Юлдашін, Сафін).
Італійські прізвища утворюються за допомогою таких суфіксів: "-іні", "-іно", "-елло", "-ілло", "-етті", "-етто", "-іто" (Моретті, Бенедетто).
Більшість іспанських і португальських прізвищ походять від характеристик (Алегре - радісний, Браво - бравий). Серед закінчень найчастіше зустрічаються: "-ез", "-ЄС", "-Аз" (Гомез, Лопес).
Норвезькі прізвища утворюються за допомогою суфікса "ен" (Ларсен, Хансен). Популярні також і прізвища зовсім без суфікса (Пер, Морген). Часто утворюються прізвища від назви природних явищ або тварин (Близзард - хуртовина, Сван - лебідь).
Шведські прізвища найчастіше закінчуються на "-ссон", "-берг", "-стед", "-стром" (Форсберг, Босстром).
У естонців за прізвищем ви не зможете зрозуміти, чоловічий чи жіночий рід у людини (Сімсон, Нахк).
У єврейських прізвищ є два поширених кореня - Леві і Коен. Більшість прізвищ утворюються від чоловічих імен (Соломон, Самюель). Є й прізвища, які утворені за допомогою суфіксів (Абрамсон, Якобсон).
Білоруські прізвища закінчуються на "ич", "-чик", "-ка", "ко", "-онак", "-йонак", "-ук", "- ик", "- скі" (Радкевич , Кухарчик).
Турецькі прізвища мають закінчення "-оглу", "-джі", "-заде" (Мустафаоглу, Екінджі).
Майже всі болгарські прізвища утворені від імен за допомогою суфікса "-ів", "-ів" (Константинов, Георгієв).
Чоловічі латиські прізвища закінчуються на "-з", "-іс", а жіночі - на "-е", "-а" (Шурінс - Шуріна).
А чоловічі литовські прізвища закінчуються на "-оніс", "-унас", "-утіс", "-айтіс", "-ена" (Норвідайтіс). Жіночі закінчуються на "ен", "-ювен", "-увен" (Грінювене). У прізвищах незаміжніх дівчат міститься частинка прізвища батька і суфікси "-ут", "-поль", "-айт", а також закінчення "-е" (Орбакас - Орбакайте).
Більшість вірменських прізвищ закінчуються на суфікс "-ян", "-янц", "-уні" (Акопян, Галустян).
Грузинські прізвища закінчуються на "-швілі", "-дзе", "-урі", "-ава", "-а", "-уа", "-іа", "-ні" (Микадзе, Гвишиани).
Грецьким прізвищами притаманні закінчення "-ідіс", "-косів", - "пулос" (Ангелопулос, Николаїдіс).
Китайські і корейські прізвища складаються з одного, іноді двох складів (Тан Лю, Цяо, Мао).
Японські прізвища утворюються за допомогою одного або двох слів (Китамура - північ і село).
Особливістю жіночих чеських прізвищ є обов'язкове закінчення "-ова" (Валдрова, Андерсонова).
Вражаюче, як багато відмінностей між прізвищами різних національностей і народів!
Немає коментарів:
Дописати коментар