Блог створений для надання практичної допомоги моїм учням та їхнім батькам, методичної допомоги колегам та обміну досвідом і корисною інформацією з усіма шанувальниками української словесності
1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. Він замахав руками, не зводячи вирячених очей з Коржа, який щось жебонів на своє виправдання і озирався на всі боки (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 53); // Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. Він невгаваючи жебонів своїм козячим голоском, хвалив, сподівався, божився і прохав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 379); Закохані пари тихо жебоніли по перелазах чи під акацією (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 37).
2. перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.). Над нами крутився й жебонів рухливий стовп невразливої, мирно настроєної мошкари (Яків Качура, Вибр., 1953, 306); Біля самої стайні по-весняному жебонить струмок (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 237); * У порівняннях. Дівчинка стиха сміялася, наче далекий струмок жебонів (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 348).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 516. http://sum.in.ua/s/zhebonity
ЖЕБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., розм.
ВідповістиВидалити1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. Він замахав руками, не зводячи вирячених очей з Коржа, який щось жебонів на своє виправдання і озирався на всі боки (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 53);
// Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. Він невгаваючи жебонів своїм козячим голоском, хвалив, сподівався, божився і прохав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 379); Закохані пари тихо жебоніли по перелазах чи під акацією (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 37).
2. перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.). Над нами крутився й жебонів рухливий стовп невразливої, мирно настроєної мошкари (Яків Качура, Вибр., 1953, 306); Біля самої стайні по-весняному жебонить струмок (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 237); * У порівняннях. Дівчинка стиха сміялася, наче далекий струмок жебонів (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 348).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 516.
http://sum.in.ua/s/zhebonity
Дякую за вичерпне тлумачення.
Видалити