Вітаю Вас на сторінках блогу "ТЕРИТОРІЯ МОВИ"! Сподіваюсь, він буде цікавим і корисним для Вас!

понеділок, 14 травня 2018 р.

Вживаймо правильно

З переляку Люся стеряла ся і немов їі стовма поставило: тільки очима блимає. (Кн.)

Хата рублена, а сіни — стовма оба́полки. (Кн.)

Кайда́ш моли́вся, стоячи́ навко́лішки (Н.-Лев.)

Усі́ мовча́ли, сто́ячи ко́лом біля однії́ па́рти (Грінч.)

Ша́нець для стріля́ння навсто́ячки.


Лиш очерет навстоячки щось пише,
Навпомацки по шепітній воді,
І над водою й очеретом тиша
Виводить в небо зорі молоді.

Там час себе по ниточці тороче,
А тут, а тут , де все тривога й щем,
Де до душі душа притислася і хоче
Іще, іще!..але куди ж іще?..

(М.Вінграновський).
Джерело

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *