Блог створений для надання практичної допомоги моїм учням та їхнім батькам, методичної допомоги колегам та обміну досвідом і корисною інформацією з усіма шанувальниками української словесності
Ніхто не любить, коли говорять, що потрібно щось прочитати — почуття обов’язку може знищити все задоволення від книги. Щоб позбавитися цього почуття, радимо почитати романи, які є дійсно великими. Не переймайтеся, якщо декілька книг входять до шкільної програми і ви вже знайомі з ними — перечитати їх та побачити під новим кутом зору просто необхідно. Все таки є причина, чому ці праці витримали випробування часом. Перелік книг дивіться тут.
Вони - надзвичайно знакові особистості. Йдеться як про історичні постаті, так і про сучасників, які рухають вперед світ науки, фінансів, мистецтва. Тож перегляньмо цей список, який, ми впевнені, й надалі поповнюватиметься. Читати далі.
«Повів його у лісі не стежками, а шалиною» (Словник Грінченка)
«Навіть вікові діди не пам'ятають такого, щоб хтось живцем вибирався з того полону. Не часто й потрапляли туди, бо далекими околицями обминали карлувату, покручену, як у судомі, хаотично сплетену шалину...» (Борис Загорулько)
«Я взяла та й полізла, а там така шалина, що й справді тілько вовкам водиться; як тілько я там і очей не збулась?» (С. Мишанич)
«Та ось із припсілянських лук прискочив вітерець, приніс насмиканого з копиць духу злежаного сіна, розпанахав тишу і подався шалиною, розбуркуіочи сонну птицю.» (Григір Тютюнник)
Усі ми від чогось залежні. Хороша звичка чи погана — це вже інша справа.
Наші залежності ми часто не визнаємо, або просто не помічаємо. Та й набагато цікавіше дізнатись про шкідливі, цікаві чи дивні звички відомих людей. У нашому випадку — це письменники.
Відомий француз був дуже залежним від кави. За добу письменник міг випивати до п’ятидесяти чашок цього напою. Коли прозаїку набридло постійно заварювати каву, він почав їсти її зернята. Пізніше Бальзак сказав, що це заняття може осилити тільки дужий чоловік з густим темним волоссям. Напій бадьорості давав письменникові не тільки заряд енергії, а ще й надихав його на творчі експерименти.
За висловом Івана Франка, мова - "коштовний скарб народу". І цією перлиною маємо не тільки пишатися, а й дбайливо, бережно поводитися з нею, постійно вдосконалюватися в ній. Бо, як показує практика, навіть елементарна граматика часом заганяє в глухий кут тих, хто самовпевнено вважає, що оволодів мовним багатством.
Здавалося б, чи може бути щось простіше, ніж рід якого-небудь слова. Але, з'ясовується, і тут іноді виникають неясності, а через них - помилки. Читаємо: "До столу підійшов офіціант з таріллю в руках" (тобто з підносом, тацею), "Батько ще не вилікувався від нежиті", "Це лишається прерогативом небагатьох". Виділені іменники вжито неправильно. Перші два чоловічого роду, отже, треба було написати: "з тарелем у руках", "від нежитю", а третій, навпаки, жіночого, тому варто виправити речення так: "лишається прерогативою небагатьох".
Нещодавно філологи відзначали своє професійне свято. Це день вчителів та викладачів у сфері мови і літератури, бібліотекарів, лінгвістів, літературознавців, перекладачів-філологів, всіх, хто має філологічну освіту або в кого душа болить за мову та літературу. Серед відомих мовознавців є такі постаті: Фрідріх Ніцше, Джон Толкін, Остап Вишня, Максим Рильський, Іван Драч, Василь Шкляр, Іван Малкович та ін. Пройдіть тест і дізнайтеся: наскільки ви філолог?