Знову про культуру мовлення: словесний баласт

Дедалі заглиблюючись у мову, виявляєш лексичний баласт там, де він став для нас таким звичним, що його просто не помічаєш. Як ілюстрацію до цього можна навести, наприклад, вислови кількісне збільшення (збільшення буває тільки кількісне), а також якісне поліпшення (поліпшення буває тільки якісне). 

Явне словесне марнотратство помітне в реченнях типу “це позитивно позначилося на поліпшенні продукції” (іменник поліпшення зайвий, оскільки є позитивно), “причина важкого становища викликана невдалим добором кадрів” (викликана не причина, а становище; причина сама призвела до небажаної ситуації). 

При назвах місяців не треба ставити слово місяць. “Завдання на березень місяць” — начебто березень може позначати й щось інше, опріч місяця. У діалогічному мовленні часто виникає небажана тавтологія, коли на запитання “Котра година?” відповідають, скажімо, “Восьма година”. Аби уникнути повторення, останнє слово слід випускати.

Нерідко зловживають дієсловами проводити (провадити), здійснювати, забезпечувати, боротися, іменниками питання, справа. У багатьох випадках вони не тільки нічого не додають до змісту, а навпаки, послаблюють враження й одночасно обтяжують виклад. Ось приклади. “Приступити до проведення збирання врожаю” (замість почати збирання). “Уважно ознайомитися з рукописом і здійснити його редагування” (замість відредагувати). “Забезпечити дострокове виконання завдання” (замість достроково виконати). “Боротися за досягнення високих показників” (замість досягати). “Йшлося про питання впорядкування вулиць” (замість про впорядкування). “Це значний успіх у справі освоєння нової техніки” (замість в освоєнні). 

Дехто полюбляє в усному, а часом і в писемному мовленні (або вживає за звичкою, не стежачи за собою) слова, котрі стають паразитами, приміром: значить, розумієте (розумієш), так сказать, треба прямо сказати, як говориться тощо.

Джерело