З переляку Люся стеряла ся і немов їі стовма поставило: тільки очима блимає. (Кн.)
Хата рублена, а сіни — стовма оба́полки. (Кн.)
Кайда́ш моли́вся, стоячи́ навко́лішки (Н.-Лев.)
Усі́ мовча́ли, сто́ячи ко́лом біля однії́ па́рти (Грінч.)
Ша́нець для стріля́ння навсто́ячки.
Лиш очерет навстоячки щось пише,
Навпомацки по шепітній воді,
І над водою й очеретом тиша
Виводить в небо зорі молоді.
Там час себе по ниточці тороче,
А тут, а тут , де все тривога й щем,
Де до душі душа притислася і хоче
Іще, іще!..але куди ж іще?..
(М.Вінграновський).
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар