На́зирці, на́зирцем, на́зирком
Я за нею на́зирці до са́мих ворі́т (Н.-Лев.).
Яремчук назирці, але здалеку йшов за Когутом і не знав, як йому бути (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 18).
Син почав за мною назирцем ходити. Ос.
Він пішов, а я за ним назирком. М. В.
Хлопець тільки назирці наглядав за батьком, чекаючи на його від'їзд (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 173).
Немає коментарів:
Дописати коментар