Довго після того мене ніхто не сватав, бо я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 297).
— Оль-Оль, ти наш Багратіон! — кричали їй захоплені шелихвістки (Яків Качура, II, 1958, 37).
Біжить якийсь ляшок — так видно якийсь шелихвіст: «А нумо», каже хліборобові: «на дуель». Ном. № 880.
Немає коментарів:
Дописати коментар