Посу́тній, я, є. Який має істотне значення, становить суть або стосується суті чого-небудь; суттєвий.
«Дощ лив і лив, я обмірковував прості й посутні слова, що їх скажу, коли Сержант складатиме свої нечисленні речі в стару коробку зпід харчової допомоги, виносячи їх із кабінету — тепер мого нового кабінету» (Адам Джонсон, «Син начальника сиріт», переклад з англ. Г. Яновської).
«Редакція видрукувала посутні заперечення київського професора, а щоб хоч якось усправедливити свій вчинок щодо першої фрази, в кінці було додано примітку, що, певно, київський колега в своїх дослідженнях користувався не досить виразними матеріалами...» (Павло Загребельний, «Диво»).
Немає коментарів:
Дописати коментар