«Нудьгуючи, він крутився біля дверей і зазирав крізь щілинку в коридор, приноровляючись — стаючи навшпиньки або присідаючи, — щоб щось вгледіти» (Іван Багряний).
«Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, та тільки животіємо в цій глушині» (Нечуй-Левицький).
Немає коментарів:
Дописати коментар