ШАЛИНА́, діал., хаща.
«Повів його у лісі не стежками, а шалиною» (Словник Грінченка)
«Навіть вікові діди не пам'ятають такого, щоб хтось живцем вибирався з того полону. Не часто й потрапляли туди, бо далекими околицями обминали карлувату, покручену, як у судомі, хаотично сплетену шалину...» (Борис Загорулько)
«Я взяла та й полізла, а там така шалина, що й справді тілько вовкам водиться; як тілько я там і очей не збулась?» (С. Мишанич)
«Та ось із припсілянських лук прискочив вітерець, приніс насмиканого з копиць духу злежаного сіна, розпанахав тишу і подався шалиною, розбуркуіочи сонну птицю.» (Григір Тютюнник)
Немає коментарів:
Дописати коментар