Говорити й писати про підлітків страшенно складно і дуже цікаво. Стільки актуальних і важливих проблем і думок, які сусідять в голові одного середньостатистичного підлітка, не в кожному дорослому зможуть вжитися! Саме тому підліткова література – така різна і така строката. Щоб ви переконалися у цьому самі, ми підібрали для вас 10 новинок для «майже-дорослих» читачів.
«Привіт, це Чарлі, або Переваги сором’язливих», Стівен Чбоскі, «Рідна мова»
Старша школа – це місце, де всі поводяться як ідіоти (тобто намагаються здаватися «дорослими»). Для Чарлі, надто розумного, надто самотнього і надто щирого, це явно не те середовище, в якому він може почуватися комфортно. На щастя, у хлопця з’являються друзі – старшокласники Патрік і Сем, зведені брат із сестрою. Саме вони дуже дбайливо і делікатно (наскільки це взагалі можливо, коли йдеться про підлітків) знайомлять його зі спокусами дорослого світу.
Про своє дорослішання, в якому є місце і для сексу, і для наркотиків, і для хорошої музики, Чарлі оповідає нам у листах. У них він максимально чесний та відвертий – і це виглядає зовсім трішки наївно і дуже зворушливо. Так, наче близький друг ділиться з вами найдорожчим і найбільш важливим – і добрим, і поганим.
І мало не забула! Саме по цій книжці було знято чудовий фільм з Еммою Вотсон в одній із головних ролей.
«Позаду льодовні» Енн Файн, Видавництво Старого Лева
Коли близнята брат і сестра Том і Касс були меншими, позаду льодовні минали їхні безтурботні літні дні. Але це літо стає іншим – діти дорослішають. Однак якщо раніше вони все робили разом, то дорослішання відбувається у них дуже несинхронно: Касс уже забула про їхні таємниці й ритуали (слідкувати за працівником ферми Джемісоном, записувати в один-на-двох зошит свої провини, ділитися секретиками у прохолоді старої льодовні), а для Тома ця сепарація стає надто болісною. Він до останнього тримається за своє (їхнє спільне!) дитинство. А потім з усією своєю юнацькою незграбністю примудряється наламати дров – так, щоб майже назовсім відштовхнути від себе і дівчину, у яку закоханий, і сестру.
Пошуки шляхів вирішення проблеми, маленьке детективне розслідування, болісне длубання у власних емоціях – а навколо цього повільне вицвіле літо на фермі. Ні, цю книжку важко назвати яскравою і захопливою. Але вона дуже правдива і може стати справді корисною тим, хто хоче розібратися у стосунках з братом/сестрою.
«Я закохалася» Марія Морозенко, ВЦ «Академія»
Сюжет цієї повість насправді досить простий і звичний: дівчина закохується у поганця, нового однокласника-«мажора» Влада, і не помічає почуттів вірного «лицаря» – відданого і щирого, але трохи бідового Васьки. Звісно, до того часу, поки драматичний випадок допомагає зрозуміти, хто є хто. Зате численні придибенції (канікули у бабусі, порятунок собаки від жорстокого господаря, фальшиве викрадення телефону тощо) роблять повість справді цікавою і динамічною.
Авторці досить добре вдалося поєднати класичну традицію Нестайка з новою традицією, умовно кажучи, «Солоних поцілунків», описати й дитинство, сповнене пригод, і дорослішання з усіма його «викликами». «Я закохалася» — це не приватна історія однієї дівчинки. Це історія дорослішання цілого класу, бо більшість подій, які тут розгортаються, зачіпають не тільки окремих дітей, а й цілий колектив.
«Відчайдушні», Сергій Гридін, ВЦ «Академія»
«Відчайдушні» – це не рок-бенд, а четверо детективів, які розслідують таємниче зникнення дітей в Озерному. Озброївшись пістолетом і дедукцією, вони ідуть по сліду, який куди тільки не веде – і до дільничного міліціонера, і до померлої відьми, і до Чорного озера, і на кладовище, і в старий льох. Пістолет у них, правда, один на чотирьох, ще й стріляє холостими, дедукція працює трохи не так вдало, як у Шерлока Холмса, а самі вони – просто підлітки, троє хлопців і дівчина, які поз’їжджалися у село до своїх дідусів-бабусь на канікули. Але все це насправді не знецінює їхньої перемоги, адже злочин виявився справжнім, злочинець – небезпечним, а їхня допомога – дуже доречною.
Сергію Гридіну вдався дійсно цікавий детектив. Він читається на одному подиху, і аж шкода, що так швидко – бо задоволення хочеться розтягнути на довше. Хоч ця повість і вийшла у серії підліткової літератури, насправді у ній темі дорослішання приділено не надто багато уваги. Зате у цій книзі вдосталь яскравих епізодів, колоритних сцен і навіть смішних конфузів.
Читати: Василь Теремко для #ПроЧитання: “Нон-фікшн читаю з ручкою і роблю на сторінках багато «нечемного»”
«В пошуках Аляски», Джон Грін, «КМ-Букс»
Хто така Аляска? Дівчина-імпульс, дівчина-феєрверк, зіткана з протилежностей. Вона класно вчиться і п’є дешеве вино, багато читає і так само багато курить, пояснює друзям математику і влаштовує з ними «приколи», про які гуде вся їхня закрита школа. Аляска змінює життя «Товстуна» Майзла – хлопця із Флориди, який колекціонував останні слова відомих людей і не мав друзів, поки не перевівся вчитися сюди. Вона завжди готова підтримати витівки Полковника – Майлзового руммейта. Вона запалює їхнє життя іскрами… А потім покидає їх. І хлопці намагаються зрозуміти, чому вона пішла, що її хвилювало і гнітило, намагаються знайти справжню Аляску, дівчинку, яка ховалася за всім цим феєрверком емоцій.
Ця книжка – і посібник із того, як порушувати строгі правила закритого й елітного навчального і не вилетіти з нього, і зворушлива розповідь про дружбу і любов, і сповнена філософських роздумів про життя і смерть історія, яка нікому не видасться нудною. Недарма вона увійшла до списку 100 найкращих книжок для підлітків за версією журналу Time.
«Тирамісу з полуницями», Йоанна Яґелло, «Урбіно»
Це довгождана, третя книга зі «смачного» циклу про Лінку-Халінку. І увага у ній фокусується не на сімейних таємницях, і навіть не на коханні й довірі, а на дружбі, сприйняття свого і чужого тіла і вмінні помічати, що коїться із близькими тобі людьми. У центрі розповіді тут Лінка і її подружка Наталія. В однієї з дівчат все добре – і в сім’ї лад, і в коханні майже повна ідилія й порозуміння, і з навчанням все окей, і маленьку хобі-мрію вдається реалізувати, то в іншої – провал по всіх фронтах: сім’я розпалася, коханий кинув, нова школа настільки крута, що у ній ні чорта не встигаєш, а на довершення усього ще й поступово, але невпинно скочуєшся в анорексію (яку називаєш “прагненням гарно виглядати”). І от коли “успішна” подруга намагається допомогти “проблемній” хоч трохи розібратися з її проблемами, наштовхується на вороже несприйняття. Здається, дружба от-от розсиплеться на порох.
На щастя, дружба виявляється сильнішою, ніж образи. І коли всі нарешті усвідомлюють проблеми своїх близьких і допомагають з ними розібратися, все закінчується більш-менш щасливо. А маленька обставина, яка випливає наприкінці роману, спонукає нетерпляче чекати на наступну частину – судячи з усього, буде непросто і гаряче:)
Читати: Перші французькі поцілунки
«Загадковий нічний інцидент із собакою», Марк Геддон, «КСД»
У кожного підлітка – свої проблеми, а в Крістофера вони особливі. Він не розуміє метафор, зате завиграшки вирішує складні математичні задачі. Він не любить бувати у нових місцях і боїться незнайомців. Коли йому страшно або він збентежений, Крістофер може лягти на землю і почати стогнати. Коли його торкнутися, він може вдарити. Коли йому треба заспокоїтися, він рахує, водночас подумки підносячи числа до третього ступеня. Все тому, що у Крістофера — синдром Аспергера. Дуже рідкісна і дуже незвичайна хвороба, яка зазвичай наділяє свого носія високим інтелектом і водночас позбавляє емоційної чутливості та емпатії.
Все починається як детектив. Крістофер, за прикладом свого улюбленого книжного персонажа Шерлока Холмса, береться за розслідування убивства сусідського собаки. Розгадка з’являється ще в середині книжки, але вона тут не головна. Її пошук лише приводить хлопця до батькової шафи, з якої на нього вивалюються такі сімейні «скелети», після яких його життя не може бути таким, як раніше. Тож на Крістофера чекає багато перипетій, проходячи крізь які, йому доведеться раз-по-раз перемагати себе. А разом з тим – ввести читача у курс того, як це – жити із синдромом Аспергера і бачити/помічати буквально усе, що відбувається навколо.
Читати: Кімната письменника: Марк Хеддон
«Книжка заборон і таємниць», «Vivat»
Ця збірка, до якої увійшли тексти авторів із чотирьох країн, по-справжньому інтригує і виконує те, що обіцяє у назві – частує читачів солодкими заборонами й бентежними таємницями. Це речі, про які зазвичай не говорять «порядні дорослі» — зате підлітки побалакали б таки залюбки. Найпримітніше (і, певно, найцінніше) у цій збірці те, що кожен тут може знайти історію на свій смак – від дещо повчальних про стосунки старшої сестри з молодшим братом та про те, що варто стримувати власні бажання, до відверто стьобних – як-от про тролів, що живуть під мостом, але інколи навідуються до школи.
Заборони й таємниці тут на всяк смак і вбрані у найрізноманітніші жанри: хочете антиутопію? – Тримайте! До вподоби філософське фентезі? Прошу! Душа бажає наукової фантастики? Аж ціла повість! І для тих, хто віддає перевагу реалізму, теж знайдеться дещо особливе. Наприклад, два дуже різні, але дуже пронизливі оповідання про життя дітей-підлітків на тимчасово окупованих територіях.
«Про Стівена Гокінга, чорну діру і мишей-під-підлогою», Катажина Ририх, «Урбіно»
Це історія про вміння долати фізичні перешкоди й тілесні слабкості силою розуму й духу. Її оповідає нам малий Пйотрек Ястжебовський. Але справжній герой цієї повісті – не він, а його старший брат Стефан, польський Стівен Гокінг (адже саме так перекладається його ім’я-прізвище англійською). З відомим вченим має більше спільного, ніж просто ім’я. По-перше, вони обоє – і Ястжебовський, і Гокінг – страшенно розумні. По-друге, обоє не можуть вільно рухатися. Хвороба Стефана не така страшна, принаймні поки — він розмовляє і загалом може дати собі раду. От тільки майже весь час проводить у своєму Центрі управління — суперавтоматизованому ліжку, яке він сам вигадав і сконструював.
Це книжка про важливі житейські речі — наприклад, про дружбу двох братів і про те, що старший може навчити молодшого багатьом речам, зокрема й найголовнішому — вмінню думати. А ще про те, що перепони існують лише у нашій свідомості. Бо навіть якщо твоє тіло слабке, але розум меткий, ти можеш розвиватися, радіти життю і робити багато корисного. Тож, звісно, багато уваги в тексті приділено підліткам з особливими потребами. Але авторка, як і її герої, не називають їх неповносправними. Бо «неповносправність — це відсутність мислення, це бездіяльність тоді, коли можна було б зробити бодай що-небудь». І це – точно не про Стефана;)
«Тринадцять причин чому», Джей Ашер, «КМ-Букс»
Ханна Бейкер вчиняє самогубство. Але лишає прощальне послання. Ні, це не записка і не лист, а сім касет, адресованих тринадцяти людям – всім тим, хто більше чи менше підштовхнув її до цього трагічного вчинку. А ще – мапа міста з позначеними локаціями й інструкція з її використання. Одного дня все це, спаковане у коробку для взуття, знаходить на своєму порозі старшокласник Клей Дженсен. І його життя з цього моменту вже не можу бути таким, як раніше.
Історія Ханни, записана на касетах, – це нашарування прикрих і жахливих епізодів, суміш байдужості й пліток. Слухаючи їх, хлопець ніби проживає все це разом із Ханною – і намагається зрозуміти своє місце в цій історії. Їхні голоси звучать по черзі – оповідь дівчини, якої вже нема, і хлопця, на якого звалюються ці непрохані відповіді на запитання «чому?». І хоч розв’язка історії відома із самого початку, оповідь від того не стає менш цікавою. Тому вам буде дуже складно відірватися від книжки, поки не дізнаєтеся усі тринадцять причин.
Немає коментарів:
Дописати коментар