Сторінки

Сторінки

неділя, 13 листопада 2016 р.

«Поки вам здавалося, що я не дивлюся ...». Ліричний роздум про те, що формує характер дитини насправді.


Поки вам здавалося, що я не дивлюся, я побачив, що: 
1. Ви прикріпили мій малюнок магнітом до холодильника, тому мені тут же захотілося зробити ще один. 
2. Ви нагодували бездомне кошеня, тоді я зрозумів, що до тварин потрібно ставитися з любов'ю і турботою. 
3. Ви приготували мій улюблений торт спеціально для мене, так я дізнався, що в дрібницях прихований дуже великий сенс. 

4. Ви пішли провідати хворого товариша, тоді я зрозумів, що люди повинні піклуватися один про одного. 
5. Ви не відмовляєте в допомозі тим, хто в чомусь потребує, і я зрозумів, що якщо у тебе є час і гроші, ти повинен допомагати тим, у кого їх немає. 
6. Ви дуже дбайливо ставитеся до нашого дому і до всіх, хто в ньому живе, і я зрозумів, що кожна людина повинна дбати і дбайливо ставитися до всього, що у неї є і що їй дорого. 
7. Навіть коли вам погано, ви продовжуєте виконувати свої обов'язки, і я зрозумів, що означає відповідальність. 
8. Іноді ви не могли стримати сліз, і я зрозумів, що в житті є печаль і біль, і що плакати - це нормально. 
9. Ви ніколи не перестаєте про мене дбати, і я захотів виправдати всі ваші очікування і зробити все, щоб ви мною пишалися.

Поки вам здавалося, що я не дивлюся, я вчився у вас життя. Я брав з вас приклад і прагнув стати таким же. У глибині моєї душі сидів маленький дорослий і бурмотів собі під ніс: «Любі батьки, дякую вам за все, що я бачив, поки ви думали, що я не дивлюся!».

Немає коментарів:

Дописати коментар