Стратегії спілкування з донькою-підлітком

П'ять стратегій спілкування з донькою-підлітком, які здатні зміцнити довірливі стосунки з нею.

Іноді стосунки між матір'ю й донькою складаються непросто. Особливо ця проблема загострюється в підлітковий період, коли дівчатка відвертаються від своїх матерів і зближуються із друзями. Мами намагаються подолати неприйняття доньок, при цьому відчайдушно докладають зусиль, аби захистити їх від болю, якого вони самі, можливо, зазнали в підлітковому віці. Іноді спілкування між ними зовсім припиняється, а разом з ним і чітке розуміння того, що відбувається в житті доньки.

Чи можна знести стіну підліткового мовчання? Якщо коротко, то так, налагоджуючи справжній зв'язок за допомогою щирого спілкування. Довірливе спілкування допомагає мамі й доньці по-справжньому побачити одна одну такими, якими вони є; відмовитись від нездійсненних надій і очікувань, припинити приймати захисну позу й почати серйозно слухати одна одну.

Простіше кажучи, така форма спілкування є міцним фундаментом добрих стосунків. І коли йдеться про мам та їхніх доньок-підлітків, вона може суттєво змінити ситуацію. Далі пропонуються п'ять стратегій створення більш широких можливостей для справжнього спілкування у стосунках між матір'ю й донькою.

1. Почніть з чистого аркуша

Більшість батьків час від часу займаються «випадковим» вихованням дітей, тобто роблять те, чого не мали наміру робити систематично, і виявляються заручниками становища, в якому впроваджені елементи виховання стають неефективними.

Докоряти собі за те, що вже було зроблено, – марна трата енергії. Час не повернути назад, тому почніть із чистого аркуша, давши собі обіцянку зробити свідомий вибір і йти вперед.

2. Відмовтесь від нездійсненних надій та очікувань

Часто у стосунках найсильніше нас ображає або розчаровує те, що поведінка інших людей не відповідає нашим очікуванням. Чим більше надій ми на неї покладаємо, тим сильніше біль і розчарування в результаті, коли ми бачимо, наскільки нездійсненними вони виявились.

У чому ж проблема? Ми не можемо контролювати поведінку інших людей – це твердження особливо правильне у ставленні до наших власних дітей. Проте той факт, що вони «наші», примушує нас ще міцніше чіплятися за власні очікування.

Припинивши перейматися із приводу часу та якості вашого спілкування з донькою, ви отримаєте можливість прийняти його й більше не зациклюватись на тому, яким воно повинно бути. І тим самим дасте старт побудові нових, більш здорових моделей спілкування.

3. Слухайте шанобливо

Для того щоби спілкування залишалось відкритим, донька повинна відчувати емоційну безпеку, звертаючись до вас зі своїми запитаннями. Дівчата-підлітки хочуть, щоб їх чули, а не читали їм нотації. Вони не хочуть, щоб кожний їхній учинок перетворювався на «можливість навчання (тобто повчання)».

Шанобливо слухати означає налаштуватись на те, що кажуть нам наші доньки, і, що ще важливіше, на те, що вони відчувають. Коли ви реагуєте на їхні слова, проявляйте емпатію й не намагайтесь давати готові відповіді. Повторюйте те, що каже ваша донька, можна навіть дослівно: «Так, розумію. Ти дуже схвильована з приводу завтрашнього уроку фізкультури». Промовляючи її власні слова, ви демонструєте доньці, що почули її та розумієте її почуття.

4. Зберігайте спокій

Здатність залишатися спокійною, чим би не поділилася з вами ваша донька, дуже важлива, якщо ви хочете, щоб вона продовжувала довірливо спілкуватися з вами. Без цього ви не зможете дізнаватися про дійсно важливі події та хвилювання, тобто про те, що змушує батьків озиратись назад і питати себе: «Як же я міг (могла) пропустити це?».

Для того щоб ваша донька відчувала, що може спокійно й безпечно звертатись до вас, цілком імовірно, вам доведеться прикусити язик або піти у відокремлене місце, щоб запобігти емоційній реакції в даний момент. Це дуже важливо, навіть коли (або особливо коли) вона приходить до вас із такою ситуацією, яка примушує ваш внутрішній сигнал тривоги звучати неймовірно голосно.

Боріться з бажанням негайно перервати дитину фразою: «Що ж ви наробили із друзями!», зберігайте спокій, кивайте головою й дякуйте доньці за відвертість. Якщо ця інформація вимагає якихось ваших дій, зробіть паузу, щоб зібратися з думками та висловитись без погроз.

5. Діліться своїми історіями

Дівчата люблять слухати про інших підлітків, які пройшли через складні ситуації та змогли з ними впоратись; є щось утішне у знанні, що не тільки ти можеш відчувати себе ізольованою або неправильно зрозумілою. Тому доньки із задоволенням слухають також і мамині історії (навіть не дуже втішні та схвальні).

Не існує більш швидкого способу зламати бар'єри й дати вашій доньці шанс побачити вас такою, якою ви є насправді, ніж розповісти їй про проблеми, з якими ви зіштовхувались у підлітковому віці, про те, як вони вплинули на вас тоді та який вплив мають на вас (уже дорослу жінку) зараз. Приділяйте час тому, щоби показати свою вразливість і довірити її вашій доньці, і, швидше за все, вона побачить вас у зовсім новому світлі й сама відкриється зовсім по-новому.