Не секрет, що осінь — дійсно книжкова пора. Горнучись у м’яку ковдру пізніми вечорами й попиваючи ароматний чай, ми гортаємо сторінки стареньких улюблених книжок чи нещодавно придбаних літературних новинок.
Дехто обирає для осені книги, що зігрівають душу. Дехто полюбляє щось щемке і сповнене тихим смутком. А ще є книги, на сторінках яких живе сама осінь — в різні епохи, в різних куточках землі: холодна і похмура чи яскрава і терпка, зі своїми врожаями, дощами, святами й турботами. І саме з таких книжок складається цей перелік.
"Тринадцята легенда" Діана Сеттерфілд
Видатна британська літераторка Віда Вінтер багато років вигадує собі біографії – і жодної щирої. На схилі віку вона врешті зважується розповісти правду, для чого запрошує до себе дочку букініста, таку собі "книжкову мишу" Маргарет Лі. Старенька викладає власний життєпис, а дівчина фіксує та перевіряє факти, мов справжній детектив. Так у цілком сучасному романі поступово, ніби палімпсест, проступають риси ще одного, вікторіанського роману, з усіма властивими йому атрибутами: старовинний будинок із дивакуватими господарями, котрий у майбутньому перетвориться на потворне згарище; божевільні брат і сестра; народжені в страшному гріху близнючки; вірні слуги; нарешті, привид, без якого не обійдеться жодна порядна історія в псевдоготичному дусі, і все це на фоні похмурої англійської осені.
"Тиша у жовтні" Єнс Крістіан Грендель
Скандинавська осінь — довга, огорнута, мов ковдрою, холодними туманами і таємницями. Книга Гренделя — суцільний монолог головного героя, від якого якось у жовтні без жодних пояснень пішла дружина. Він стежить за її пересуваннями, за виписками з банку й розуміє, що жінка повторює маршрут, який колись молодими вони проклали разом. Мить за миттю покинутий чоловік перегортає сторінки свого життя в тиші копенгагенскої квартири, розмірковує про людей і мистецтво, розплутує таємницю духовного єднання чоловіка і жінки.
"Маленькі чоловіки" Луїза Мей Олкот
В "Маленьких чоловіках" авторка продовжує історію про долю другої з чотирьох сестер Марч, майстерно змальованих у легендарних "Маленьких жінках". На дворі стоїть осінь. Школа в Пламфільді відкрилася. Джо і її чоловік містер Баер роблять все, що в їхніх силах, аби допомогти дванадцяти своїм учням —маленьким хлопчикам, вирости добрими і порядними чоловіками. Кожен з них має свої переваги й недоліки, а в цій дивній школі фактично ніяких правил поведінки, але, непомітно для себе, хлопчики вчаться пізнавати світ і себе самих, жити у злагоді з іншими та з собою. Звичайно, цим дітям не оминути помилок та розчарувань, але поруч завжди є мама Джо і тато Баер, готові прийти на допомогу.
"Ніч у тужливому жовтні" Роджер Желязни
Цю містичну осінню історію читачеві розповідає сторожовий пес на прізвисько Снаф (або Нюх). Разом з господарем Джеком Снаф бере участь у загадковії "Великій Грі", яка відбувається в декораціях Лондону та його околиць. Раз на кілька десятиліть, коли ніч Хелловіна збігається з повним місяцем, матерія реальності тоншає, й ворота між цим світом і царством Великих Древніх можуть бути відкриті. Процес їх відкриття і є Гра, в якій поміряються силами Добро і Зло. На читача чекає захоплива й страхітлива зустріч з доктором Франкенштейном та його монстром, Дракулою та вовкулакою, Шерлоком Голмсом та доктором Ватсоном, Распутіним та багатьма іншими видатними літературними персонажами.
"Вальс на прощання" Мілан Кундера
Тривіальна історія про небажані наслідки позашлюбного зв’язку двох випадкових людей на тлі нудного осіннього курортного містечка поступово збагачується інтригуючими варіаціями, і, з рештою, розгортається навколо кохання, ненависті й непростих відносин поміж сімома персонажами. За велінням природи ці часом антагоністичні істоти тягнуться одне до одного, рефлексують на тему власних помилок й намагаються розібратися в собі. Всі ці конвульсивні рухи схожі на особливий, гнітючий, проте невпинний, танок, ритм якого не змінюється, наче у вальсі, незважаючи на те, які ноти звучать.
"Правила Будинку сидру" ("Правила виноробів") Джон Ірвінг
Автор запрошує читачів до штату Мен, де панує чарівна барвиста осінь, що пахне багаттям і яблучним сидром. Сирота Гомер Велш залишає притулок, де зростав, й відправляється на пошуки іншого світу та іншого себе. На фоні кропіткої праці збирачів фруктового врожаю і творців того самого сидру плететься макраме з людьских поневірянь, болю та маленьких радостей, життя і смерті. Це книга про медицину, зокрема про появу на світ дитини і переривання вагітності, про яблучні ферми, про сирітське життя і про самотність. А ще вона про наше місце в світі, нехай навіть жорстокому й несправедливому, але все ще не безнадійному.
"Майстер Петербурга" Джон Максвел Кутсі (Кутзее)
Нобелівський лауреат з літератури Кутсі присвятив свою книгу видатному письменнику минувщини — Федору Достоєвському. Але Кутсі не був би собою, якби написав звичайну біографію: у його романі Достоєвський таємно приїжджає до Петербурга з-за кордону й поринає у світ персонажів своїх уже виданих і ще не написаних творів.
Автор книги — мешканець Південної Африки ніколи не відвідував Росію, але, здається, зустрічався з привидом самого Достоєвського, бо як інакше пояснити точне відтворення топоніміки та реалій похмурого осіннього Петербурга того часу й витончене розуміння причин божевілля, що охопило людей та епоху?
"Жовтнева країна" Рей Бредбері
Збірка невеличких, здебільшого містичних і моторошних історій-жахастиків, якраз в стиліДня всіх святих. Тут вам і лиховісне немовля, і сумний карлик, що вглядається на себе в дзеркало, і старенька, що передумала вмирати, і скелет, що повстав проти свого ще живого господаря та безліч інших оригінальних і страхітливих сюжетів. Книга стане справжнім подарунком для поціновувачів оповідань Стівена Кінга і, звичайно, творчості самого Рея Бредбері.
"На південь від кордону, на захід від сонця" Харукі Муракамі
Самотність, джаз, згадки про перше кохання, коли твоє життя вже увійшло у власну осінь. Через двадцять п'ять років в життя успішного власника джаз-бару повертається кохана його дитинства. Напівзабута пристрасть спалахує знову, але вдома чекають любляча дружина і дві чарівні донечки, та ще й привид смерті невідступно слідує за ним. Типовий, але тим і привабливий, тужливо-містичний роман Муракамі про екзистенційне кохання якому не судилося справдитися.
"Реквієм для листопаду" Дзвінка Матіяш
Ця книжка — приклад нелінійної прози, бо історії з неї можна читати у будь-якому порядку. Чи то замальовки, чи то есеї, вони сплітаються у психотерапевтичну суміш, для тих, хто втратив близьку людину, для тих, хто забуває помічати приємні дрібниці навколишнього світу, для тих, давно перестав запам’ятовувати власні сни. Певною мірою "Реквієм для листопаду" — щоденник головної героїні Дарини: спокійний, по-осінньому меланхолічний, дуже особистий, але, як не дивно, на його сторінках так легко віднайти себе.
Немає коментарів:
Дописати коментар