Невідома українська )

А нині смакуєм ось таке слово. Ділимося ним і з Вами у постійній рубриці #ЗабутаУкраїнська!

Як перекласти українською «преследовать цель»?

Є декілька варіантів: мати на меті, поставити собі (мати) за мету, мати перед собою мету. «Переслідувати ціль», «задаватися метою» – це кальки з російської.
Джерело

Актуальна фразеологія напередодні виборів )))

Джерело

Із фразеологічної скарбнички

Раз та гаразд (раз, та гаразд; хоч раз та гаразд) – хоч рідко, зате добре, як слід. Додатковий приклад: «Не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш, — раз та гаразд» (Леся Українка).
Джерело

Цей день приніс нам ось таке гарне слово, ще одне, яке не так часто вживається у повсякденні!

 #АлескоУкраїна #ЗабутаУкраїнська

Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2019/2020 навчальному році

Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2019/2020 навчальному році

Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2019/2020 навчальному році

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  01. 07. 2019 р. № 1/11-5966

Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2019/2020 навчальному році

У ніч на Івана Купала

Мовознавець Олександр Пономарів:
 Первісне й основне значення слова гадати в українській мові — «думати, розмірковувати». Про це свідчать як похідні від нього на рівні лексики й фразеології (гадка, вигадка, вигадливий, вигадник, загадатися, загаданий; думати-гадати, гадати думку, губитися в гадках, закинути гадку за грядку «забути щось», мати на гадці, обсіли думки та гадки, шкода й гадки і под.), так і численні приклади з творів класиків українського письменства: «Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда» (Леся Українка); «І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, про інше гадати» (Я. Щоголів); «Хтось скаже мені, що могили гадають» (П. Тичина); «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» (М. Петренко). Крім того, гадати означає «вважати; мати намір, сподіватися»: «Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати?» (О. Довженко); «Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя» (М. Коцюбинський). Використання цього слова в значенні «пророкувати, віщувати» в засобах масової інформації є грубим порушенням лексичних норм української мови: «Пішла до віщунки погадати» (газ.); «Піддає сумніву пророкування гадалки» (з телепередачі). Навіть автори текстів деяких нових пісень беззастережно наслідують гірші газетні зразки: «Погадай мені, циганко!». У цих уривках текстів замість погадати треба вживати поворожити, а замість відсутнього в українській мові гадалка — ворожка.
Джерело